Дисграфія.
Порушення читання та письма є найчастішим проявом специфічних труднощів у навчанні та причиною шкільної дезадаптації. Ці порушення мають від 5% до 20 % дітей шкільного віку, але у хлопчиків вони виникають в 3 – 4 рази частіше ніж у дівчаток. Для позначення порушень читання використовується термін «дислексія». Порушення письма називають «дисграфія».
Дисграфія це стійка неспроможність до оволодіння навичкою письма за правилами графіки незважаючи на достатній рівень інтелектуального розвитку або відсутність важких порушень зору чи слуху. Дисграфічні порушення у дітей можуть виявлятися і як незначні труднощі під час письма, і як повна нездатність до оволодіння навичкою письма.
Які можуть бути причини дисграфіі?
У формуванні навичок читання та письма задіяні різні аналізатори (слуховий, зоровий і руховий). Щоб сформувалась готовність до процесу письма, мусить бути достатній рівень мовних і немовних функцій; слухової диференціації звуків, правильної їх вимови, звуко – буквенного аналізу й синтезу, зорового аналізу і синтезу і просторове уявлення. Несформованість будь – якої із зазначених функції ( або їх розлад) може викликати порушення процесу оволодіння письмом.
Визначають три види дисграфій- акустичну( фонематичну); моторну ( графічну); оптичну (зорову).
Для акустичної дисграфії є характерний недостатній розвиток звукового аналізу і синтезу. Частими є змішування, пропуски, заміна літер, що позначають звуки подібні за артикуляцією та звучанням, а також відображення на письмі неправильної вимови звуків.
Моторну дисграфію характеризують труднощі руху руки під час письма, порушення зв'язку моторних образів слів з їх звуковим й зоровим образами.
У дітей з оптичним характером дисграфії спостерігається нестійкість зорових вражень і уявлень. Діти не впізнають окремі літери, не співвідносять їх зі звуками й не усвідомлюють їх як графеми. Одна й та сама літера в різні моменти сприймається ними по іншому. Це доводить до того, що діти змішують літери схо-жі між собою. Наприклад: в друкуваному тексті : п –н , н – и , ш – щ ...тощо , в писаному тексті: п-и, п-н, ц-щ, ш-и, м-л, б-д ..... Трапляється дзеркальне написання літер, пропуски елементів, написання зайвих елементів, неправильне розміщення елементів.
Дисграфія може виникнути також з немовних причин ( неврологічні порушення). У цих випадках немовні симптоми разом із порушенням письма входять до структури нервово – психічних розладів.
Завдання корекційної роботи з дітьми, у яких виявлено дисграфію.
У корекційному процесі мають вирішуватися кілька завдань:
Перше завдання (основне) – подолання оптичних проявів дисграфії та прискорення часу присвоювання літер. Під час формування навичок правопису даної літери, необхідно пропонувти дітям різноманітні вправи з моделюванням літер:
- скласти літеру із паличок, сірників,
- викласти шнурком, зліпити з пластиліну,
- сконструювати літеру з поданих елементів,
- показати правильно зображену літеру у парі, де одна зображена правильно, а друга дзеркально,
- доповнити відсутній елемент літери,
- віднайти дану літеру серед багатьох інших - назвати предмет, який схожий на цю літеру. Одночасно від-бувається написання закритого та відкритого складів: об,аб, бо, ба, б'ю, би.... Потім можна моделювати слова зі складів: баба, баби, боби.....
Друге завдання –запобігання виникненню моторної дисграфії. З перших занять моделється та графічно прописується речення з вписуванням вивчених слів. Наприклад: У моєї баби є город. У моєї ____ є город.
Третє завдання – запобігання виникненню акустичної дисграфії.При накопченні букв, які позначають звуки, що розрізняються за фонематичними ознаками, можна розпочати роботу з визначенням твердих і мяких звуків у словах і складах: у–ю, а–я, лук-люк, матч- м'яч. Діти прописують склади та слова за пода-ним графічним зразком з обов'язковим звуко–буквеним аналізом та проговорюванням. Потім додаються вправи з диференціації звуків за глухістю та дзвінкістю. Для тренування цієї функції можна виконувати вправи зі словотворення та словозміни.