Історія виникнення кінезіології
На сьогодні у світі різко збільшилась кількість випадків проблем з мінімальними мозковими дисфункціями, з поведінкою, порушеннями розвитку мовлення, читання та письма у дітей. У чому ж причина? Забруднене повітря, продукти харчування, змінився сам ритм життя: Інтернет, телевізор – усі ці фактори впливають, безумовно, на стан здоров’я людини.
Спеціалісти, які працюють у сфері освіти, медицини, психології перебувають у постійному пошуку нових методів та прийомів підготовки і навчання дітей до школи. Що ж це за метод? Цей метод сприяє формуванню здібностей, пам’яті, уваги, мислення, моторики, мовлення, полегшує процес читання та письма, який називається – «кінезіологія». У перекладі з грецької «кінез» - рух, «логос» слово, мовлення. У медицині так називають вивчення м’язів та рух тіла.
До кінезіологічних методик стародавності можна віднести древньокитайську філософську систему Конфуція (близько 2700р. до н. ери) – це система певного руху тіла для укріплення здоров’я та розвитку мозку.
Кінезіотерапію Гіппократа (близько 480р. до н. ери) – це система вправ, яка підтримує мозок в активному стані протягом всього життя. Вважать, що секрет молодості та краси Клеопатри полягав у тому, що вона все життя виконувала вправи, які підтримували її мозок в активному стані.
XX Праці В.М. Бехтерєва, О.М.Леонтьєва, О.Р. Лурія засвідчили про вплив рухів рук на функції вищої нервової діяльності та розвиток мовлення. Н.Бернштейн розробив свою наукову теорію.
Засновником освітньої кінезіологія є американський учений Пол Деннісон, доктор філософії та педагог за освітою. Він все своє життя присвятив освіті. У 1970р. Деннісон працював у Центрі групового навчання для невстигаючих «Долина», де він допомагав дітям та дорослим протягом 20 років. Доктор також розробив систему швидких, простих, специфічних рухів, що приносять користь кожному, незалежно від його проблеми. Особливо ефективною вона виявилася для дітей, діагностованих як «нездатних до навчання».
Всі ми знаємо, що мозок бере участь у будь-яких діях людини: мисленні, поведінці, навчанні. Це найскладніший орган. Він, як комп’ютер, у якому вже закладена інформація про всі функціональні зв’язки в організмі. Мозок накопичує інформацію і здатний виконати будь-яке завдання, пов’язане з регуляцією організму. Людина використовує тільки 5-7% можливостей мозку, а решта – не використовує взагалі. Мозок потрібно берегти. Незначні травми голови можуть порушити роботу цього органу і вплинути на життя людини. Для того, щоб ми найповніше реалізували свій потенціал, необхідно розвивати й покращувати його роботу. Певні ділянки мозку відповідають за окремі функції. Згідно досліджень фізіологів, права півкуля курує тілом та відповідає за координацію рухів і просторове сприймання. Права півкуля – гуманітарна.
Навчаючи ліву півкулю, ви навчаєте тільки ліву півкулю, а навчаєте праву півкулю – ви навчаєте весь мозок
Проблеми функціонування мозолистого тіла порушує пізнавальну діяльність дітей. Якщо порушується провідність через мозолисте тіло, то провідна півкуля бере на себе велике навантаження, а друга блокується. Як наслідок – зв'язок між півкулями втрачається. Порушується просторова орієнтація, координація зорового й слухового сприйняття з робочою рукою. Дитина в такому стані не може читати й писати, чути звуки.
Значну частину кори великих півкуль мозку людини займають клітки, пов’язані з діяльністю рук. У віці від півтора до 3 років дитина переживає етап зацікавленості до дрібних предметів. Рухи пальчиків приводять до збудження мовних центрів мозку й посилення узгодженої діяльності мовних зон у мозку. Розвиток цих зв’язків формується у дівчаток до 7 років, у хлопчиків до 8. Удосконалення інтелектуальних (розумових) процесів необхідно розпочинати з розвитку рухів пальців і тіла.
Розвивальна робота має бути спрямована від руху до мислення, а не навпаки. Проблема успішності у навчанні може бути вирішена, якщо в процесі життя використовується робота обох півкуль. Робота повинна бути спрямована від руху до мислення.
На руховій активності побудовані всі корекційно-розвиваючі, формуючі програми. Нерухома дитина не може добре навчатися. Найбільш сприятливий період для розумового розвитку – це вік до 10 років, коли кора великих півкуль ще остаточно не сформована. розвиток дрібної моторики, пам’яті, уваги, мислення; усунення дислексії (труднощі в навчанні читання й письма)Допомогти дитині заспокоїтися, розслабитися, стати більш успішним у навчанні та житті може освітня кінезіологія.