Особливості мовленнєвого розвитку в дітей дошкільного віку
Дошкільний період дитинства є періодом активного засвоєння всіх складових мовленнєвої діяльності дітей. Практика логопедичної роботи останніх років свідчить про зниження загального рівня розвитку дітей, зокрема, розвитку мовлення й пізнавальних інтересів. Після індивідуального обстеження мовленнєвого розвитку дошкільників й спостережень за ними, перед нами, логопедами, постає нелегке завдання: максимально підвищити рівень їхнього мовленнєвого розвитку, використовуючи різноманітні форми роботи, що сприяють удосконаленню навичок їхнього спілкування. Щоб у дітей формувалося правильне мовлення, батькам потрібно звернути увагу на це.
Найпоширенішими вадами мовлення у маленьких дітей є порушення звукової вимови та мовленнєвого слуху. Більшість батьків хвилює тільки неправильна вимова. Досить рідко вони звертають увагу на недорозвинення лексичної та граматичної сторони мови. Над розвитком мовленням дітей, а особливо, над якісним збільшенням словника, потрібно працювати протягом всього дошкільного життя, бо мовлення дитини – це важливий показник його інтелектуального розвитку. Навчити малюка правильно вимовляти звуки, диференціювати їх, розвивати фонематичні процеси, удосконалити навички звукового аналізу, збагатити словниковий запас – це дуже складний процес.
У спонтанному мовленні дитини зустрічається багато аграматизмів, багаторазові повторення тих чи інших слів, незнання всім відомих слів. Дошкільники не вміють правильно будувати речення, допускають помилки на узгодження слів у реченнях. Мало вживають у самостійному мовленні прикметників, дієслів, прийменників. Спостерігається обмеження, як активного, так пасивного словника. Тому вихователі, вчителі-логопеди дошкільних установ повинні активізувати увагу до уточнення, збагачення словникового запасу, формування правильного граматичного мовлення дітей дошкільного віку.
Основні напрямки корекційної роботи:
· виховання у дітей правильної вимови звуків та фонематичного слуху;
· збагачення словникового запасу дітей:
- словами-назвами для повноцінного спілкування;
- спільнокореневими словами;
- синонімами, антонімами;
- словами із зменшувально-пестливими суфіксами;
· розширення та уточнення словника дітей прикметника, дієсловами, прислівниками, прийменниками;
· введення в мовлення дітей слів узагальнюючого характеру;
· навчити їх вживати слова-назви предметів у різних формах:
- іменників у множині;
- узгодження іменників з прикметниками, прийменниками, числівниками;
· вживати в мові складні та багатозначні слова;
· навчити дітей будувати речення, граматично правильно їх оформляти;
· вчити складати короткі описові розповіді про тварин, іграшки;
· давати правильні зв’язні відповіді на запитання.