Робота над розвитком словникового запасу в дітей дошкільного віку
Мета проекту:
- Розширювати активний та пасивний словник дітей шляхом називання предметів;
- Працювати над структурою речення (простою і складною);
- Збагачувати мову дітей прикметниками, дієсловами, прийменниками, іменниками;
- Вчити дошкільників самостійно складати описи іграшок, предметів різних узагальнених груп;
- Складати оповідання за сюжетними малюнками, серію малюнків;
- Навчити дітей емоційно сприймати і відтворювати художні твори, вірші, переказувати текст, вивчати скоромовки, прислів`я, передавати характер героїв казки.
|
Етапи проекту |
Зміст роботи |
|
Ι Підготовка проекту, проблема |
Робота над розвитком словникового запасу в дітей старшого дошкільного віку Підготовка дидактичного матеріалу |
|
ΙΙ Обговорення проблеми визначення мети, завдань, пла-ну |
|
|
ΙΙΙ Підведення підсумків |
Апробація проекту з дітьми, які мають ФФН Виготовлення презентацій з даної теми Виготовлення рекомендаційних матеріалів |
Розвиток словникового запасу у дітей дошкільного віку, які мають ФФН.
Слово навчає, виховує і розвиває дитину. Проте більшість батьків хвилює тільки неправильна звукова вимова і дуже рідко звертають увагу на недорозвиток лексич-ної та граматичної ланок мовлення. Всі складові мови дошкільників формуються, розвиваються у єдності та нерозривно пов`язані між собою. Порушення будь-якої веде за собою недорозвиток іншої. Тому під час занять з дітьми, які мають мовлен-нєві проблеми важливо одночасно корегувати звуковимову, збагачувати словнико-ве багатство, формувати граматичні категорії, розвивати зв`язне мовлення в цілому. Бо правильна мова допомагає дитині встановлювати контакти з іншими дітьми, до-рослими.
Над розвитком мови малюка, збільшенням словника слід працювати протя-гом всього дошкільного віку. Активний словник дитини старшого віку вже набли-жається до словника дорослої людини.
Проте у спонтанному мовленні у багатьох дошкільників нерідко зустріча-ються аграматизми, спостерігаються обмеження як активного, так і пасивного слов-ника, незнання відомих слів. Зустрічаються багаторазові повторення одних і тих же слів, пропуски , незакінченість речення.
У самостійному мовленні мало вживаються ними прикметники, дієслова. Ді-ти самостійно не вміють користуватися засобами граматичного оформлення ре-чень.
Тому перед логопедами стоїть завдання звернути увагу на активізацію, уточ-нення і поширення словникового запасу, формування граматично правильного мов-лення дошкільників.
Корекційна робота включає:
1.Збагачувати словниковий запас дітей:
- словами назвами навколишнього світу;
Для повноцінного спілкування у дошкільника має бути достатній об`єм іменнико-вого словника, тобто дитина повинна називати предмети із наступних лексичних тем: «Моя сім`я», «Рідний дім», «Домашня адреса», «Улюблені іграшки», «Пори року», «Овочі» та «Фрукти», «Продукти», «Посуд», «Одяг», «Транспорт», «Меблі», «Професії», «Квіти», «Свійські тварини» і «Птахи», «В магазині» «У пісочниці»:
- спільнокореневими словами, словами, що означають протилежні дії, словами з однаковим суфіксом;
- синонімами та антонімами.
2.Вчити розрізняти предмети побуту і називати їх.
3.Розвивати вміння характеризувати предмети за істотними ознаками.
4.Розширювати та уточнювати активний словник дітей, прикметниками, дієсловами відповідно до лексичних тем.
5.Поповнювати словник дошкільника узагальнюючими поняттями.
6.Сприяти накопиченню словникового запасу активізуючи при цьому процеси пошуку слів і переведення їх у пасивний і активний словниковий запас.
7.Навчити дітей вживати : слова назви - предметів у різних формах:
- іменники в множині;
- вживати назви предметів з прийменником;
- співвідносити прикметник з іменником;
- узгоджувати іменники з числівником.
8. Пояснювати значення складних і багатозначних слів
9.Навчити дітей будувати прості і складні речення і правильно їх оформляти
10. Розвивати вміння слухати і розділяти запитання, будувати вірні відповіді
11.Вчити давати зв`язну відповідь з двох-чотирьох речень на запитання за змістом почутого .
12. Вчити переказувати за допомогою запитань дорослого зміст добре знайомих творів (казок, оповідань), передаючи послідовність подій, мову персонажів
13.Вчити будувати за допомогою запитань короткі описові розповіді про іграшки, тварин, за дидактичними картинами, складати прості сюжетні розповіді з власного досвіду.
У доборі дитячих творів потрібно бути обережним, враховувати вік дитини та індивідуальні особливості. Обов`язковим буде після читання провести бесіду за змістом твору. Словникову роботу проводити перед читанням тексту. Малозрозу-мілі слова пояснювати шляхом показу відповідних іграшок, малюнків.
“Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона живе у світі гри, казки, фантазії, творчості. Без цього вона – засушена квітка” – писав В.О.Сухомлинський.
Гра в житті людини займає особливе місце. Саме гра є тією формою діяльності, яка її розвиває, удосконалює. Ігри збагачують словниковий запас, розвивають граматичний лад мови, зв`язне мовлення. Пропоную декілька ігор для закріплення правильної вимови, збагачення словника. Дуже поширені та цікаві у роботі з дітьми наступні ігри:
1. «Чудовий мішечок».
Мета: розвиток звукового аналізу, закріплення вимови звуків у словах, реченнях;
удосконалення словника.
2. «Хто що робить?»
Мета: збагачення словника дієсловами, прикметниками.
Іграшки: кошеня і собака.
Діти описують зовнішній вигляд: кошеня – сіреньке, пухнасте, мяке, маленьке;
собака – біла, велика.
- Що робить котик коли ми його гладимо?
- Муркоче, радіє, вигинає спинку.
- А що він робить коли бачить мишку?
- Тихенько підкрадається, біжить, ловить…
3. Дидактична гра «Кошик з овочами».
Мета: закріплення правильної вимови звуків, збагачення словника.
4. «Назвати предмет».
Мета: збагачувати словник.
Логопед по черзі звертається до кожної дитини. Називає якийсь прикметник, а
дитина повинна назвати предмет з відповідною ознакою. Логопед: «високий»,
дитина: «високий будинок»…
5. «Склади відповідь».
Мета: розвивати уміння складати речення.
Логопед називає будь-яку ознаку, а дитина повинна скласти речення, до якого
входить слово, що вказує на цю ознаку. Логопед: теплий. Дитина: Сьогодні
був теплий день.
6. «Їдять, чи не їдять?»
Мета: закріплювати узагальнення предметів, збагачувати словник.
Логопед називає в перемішку продукти харчування та інші предмети: капуста,
редиска, хліб, машина, цукор… Діти плескають у долоні, коли чують продук-
ти харчування.
Можна навести дуже багато прикладів ігор, які сприяють розвитку словникового багатства дітей. Проте, слід памятати, що гра – це не самоціль, а засіб впливу на дитину, ланка в загальній системі її виховання. Тому гра, яка проводиться з корекційною метою, завжди повинна зберігати позитивний заряд на всі сторони розвитку дитини.
Сьогоднішні діти вимагають, щоб їх не навчали, а щоб з ними грали, дали змогу фантазувати, почуватися вільно, розкуто. І саме тому, готуючись до занять, слід відчувати в собі не дорослого, а жваву, активну, охочу пізнати цікавий ї незнайомий світ дитину.
Дітям необхідне щось загадкове, сповнене несподіванок, казкове. Ні що не може бути казковішим за казку. Саме з неї і слід починати, нею зацікавлювати, з нею дружити, адже діти ні що в світі не люблять так, як казку. У кожного малюка є улюблені книги з казками, улюблений казковий герой. У казках є багато пізнавального: перші уявлення про навколишній світ, почуття. Вони дають змогу дитині вперше відчути хоробрість, сміливість, побачити добро і зло.
Читаючи або розповідаючи казку, треба робити це емоційно, щоб діти співчували героям казки. Час від часу потрібно подавати казку на розсуд дитини, змінюючи їй сюжет, використовуючи елементи сучасності.
Наприклад, Червона Шапочка відвідала супермаркет і закупила в подарунок курку-гриль, авокадо; дід і баба купили курочці Рябій комп’ютер і вона вміло ним користується; Семеро козенят грали в комп’ютерні ігри і не одразу почули, що до них стукають, а коли почули, то скористалися домофоном і Вовкові не відчинили двері; Попелюшка була злою і ледачою, а сестра і мачуха – добрими; Колобок не покотився, а пострибав і став Квадробоком.
Як бачимо, в дитячому лексиконі з’являється кожен день чимало нових слів, термінів. Тому ми, логопеди, на своїх заняттях змушені пояснювати дітям значення цих слів і вводити у їхнє мовлення.
Крім казок, ефективно впливають на розвиток мовлення і загадки. В них дається стислий опис предмета. Робота над загадками корисна не лише для розвитку мислення, а й для засвоєння ними слів – назв-ознак та вироблення вмінь використовувати їх у мовленні.
Необхідно добирати такі загадки, в яких виражені зовнішні та внутрішні ознаки предмета.
Наведемо ряд загадок і пропонуємо методичну роботу над ним :
1. Круглий, гарний, кольоровий.
Весело стрибає.
Високо літає.
Йому діти дуже раді.
Кожен його має.
(м’яч)
- яким словами описано м’яча? (круглий, гарний, кольоровий)
- якого він кольору? (зелений, червоний)
- порівняйте за розміром м’ячі.
2. Я падаю на будинки.
Я білий-білий і пухнастий,
Я падаю вам до ніг
І називаюсь просто….
(сніг)
- яким словами описано сніг? (білий, пухнастий)
- як ще можна описати його? (пухкий, блискучий, холодний…)
Для подібних завдань логопед завжди знайде місце на своїх заняттях, бо такі завдання сприяють розвитку фонетичних процесів, а з другого боку – активізують словниковий запас дітей.
Поряд із казками та загадками багатим матеріалом для розвитку мовлення у дошкільників є вірші, у яких дається образний опис предметів. Віршовані рядки активізують їхню діяльність на заняттях. Доцільно практикувати завдання для роботи з віршами, бо діти, які мають мовленнєві проблеми дуже важко запам’ятовують їх. Тож роботу потрібно починати з коротких віршиків і обов’язково з опорою на малюнок. Заучуючи вірші з дітьми, треба ставити від-повідні запитання до малюнків, щоб переконатися, що дитина розуміє зміст вірша.
Під час вивчення можна використовувати ігрові ситуації, відповідні рухи.
Логопед, виходячи з власного досвіду та залежно від можливостей дітей, підбирає їх на кожне заняття.
Закінчуючи виклад змісту матеріалу «Корекційна робота над розвитком словникового запасу з дітьми дошкільниками», необхідно ще раз підкреслити, що вся робота логопеда повинна бути спрямована на подолання прогалин у розвитку мовлення. Вона здійснюється послідовно, в тісному взаємозв’язку логопеда, вихователя та батьків.
Сьогодні у дошкільному вихованні приділяється особлива увага розвиткові творчих здібностей та креативності дітей. І тому наша група логопедів підібрала лексичні теми і провела їх крізь призму відомих дітям казок «Червона Шапочка», «Курочка Ряба», «Казка про рибку і краба», «Маша і Ведмідь» та «Казка про овочі». Спільним героєм цих казок виступає Колобок.
При складанні та оформленні матеріалів використовувалися різноманітні завдання:
- на перетворювання казки;
- введення нових героїв та персонажів;
- зміни місця подій, часу;
- зміну характеру, вчинків героїв казки,
- складання телефонних розмов з казковими героями;
- вивчення віршиків;
- розгадування загадок, виконання дітьми різного типу завдань.
Оскільки у логопедичній роботі обмаль такого матеріалу, то виникло бажання опрацювати казки, змінити їх, створити такі казки, які б допомагали коригувати дефектну вимову, формувати граматичний лад і збагачувати лексичний запас дітей – логопатів, розвивати їхнє зв’язне мовлення, пам'ять, увагу, викликати бажання активно співпрацювати з дорослими.
Крім того, практика показала, що такі казки ще й розвивають фонематичний слух, загальну моторику. Тексти насичені словами зі звуками, які дитина закріплює у вимові, завданнями на слухове сприймання звуків та диференціювання їх у мовленні. Завдяки таким нетрадиційним методам роботи підвищується розумова діяльність дітей, корегується мовлення в цілому. Такі казки є цікавими для дітей дошкільного віку, їх можуть також використовувати і логопеди у своїй роботі.
Як Червона Шапочка на день народження до Вовка ходила
У лісі жив Сірий Вовчик. Зранку він зібрався і пішов прогулятися. Іде лісовою доріжкою та й наспівує:
Ра-ра-ра – висока в лісі гора
Ру-ру-ру – йду на гору
Рі-рі-рі – я вже на горі
Ри- ри –ри – спускаюся з гори.
А назустріч йому йде Червона Шапочка.
- Ти такий сьогодні веселий, у хорошому настрої, - каже дівчинка.
- Так, у мене день народження. Я запрошую тебе до себе в гості. Приходь, чекатиму з нетерпінням.
Червона Шапочка почала думати, що іменинникові купити в подарунок. Пішла вона в супермаркет у відділ «Слодощі» та й зустрічає там Колобка.
- Колобок – рум`яний бочок, допоможи мені. Запросив мене Сірий Вовчик на гостину, а подарунок не можу підібрати.
Ідуть вони та бачать лежить морозиво різних сортів.
- Давай купимо йому морозива! – сказала дівчинка.
- Воно таке солодке, смачне, пахуче, різнокольорове, посипане
шоколадом, а зверху – соковита полуничка.
Червона Шапочка купила морозиво й прибігла до Вовчика.
- Візьми подарунок. Вітаю тебе, друже!
А він поглянув, здивувався та й каже: «Я не їм морозива! Я ж не маленький!»
Дівчинка дуже засмутилася, вирішила ще раз піти до Колобка. На цей раз вони порадилися й купили фрукти: виноград, грушу, хурму, авокадо, персики та банани. Ледве донесла все це, але Вовк навіть не глянув на фрукти.
- Якщо хочеш, щоб я був твоїм другом, то забери це все. Вовки такого не їдять.
Червона Шапочка ще більше розчарувалася, сіла в парку та й думає, що подарувати Вовкові. І раптом вирішила: «Ось, що я куплю!» - і побігла до магазину. У молочному відділі вона взяла кефір, солодкі сирки, молоко, йогурт з чорницею… Але й ці подарунки не сподобалися іменинникові.
Втомлена, засмучена Червона Шапочка повернулась додому. Сіла в своїй кімнаті та й плаче. Вона нічого не знає про Вовка. Як же їй бути?
- Дітки, а давайте ми з вами допоможемо бідній дівчинці.
- Що ж люблять їсти вовки? (м'ясо)
Тепер Червона Шапочка зрозуміла, що вона правильно вибере подарунок своєму другові. У відділі «М'ясо» вона набрала ковбасок, м`ясних паштетів, свинячих рулетів, реберець, кісточок. Потім вона купила ще й курку-гриль, вибрала найбільшу. Все це склала у гарну подарункову коробку і швиденько побігла до Вовка. Іменинник був сам вдома, бігав з кутка в куток. Пройшов цілий день, а свої іменини він не міг почати святкувати. Коли відчинив двері, то побачив Червону Шапочку, яка сяяла від щастя. Вона зайшла в кімнату, поклала подарунки на стіл. Сірий Вовчик бігав кругом столу й облизувався від запахів м`яса.
Нарешті вони сіли за святковий стіл. Вовк не знав, за що братися.
Потім пили чай і розмовляли. Після святкового столу ввімкнули телевізор й переглянули мультфільм «Машa і Ведмідь».
Щаслива Червона Шапочка подякувала сіренькому другові за частування і запросила його в гості до своєї бабусі.
Ось і казочка наша закінчилася!
2. Дати відповіді на запитання:
- Дітки, вам казочка сподобалася?
- Яким був Вовчик?
- Який подарунок вирішила купити дівчинка своєму другові?
- Який фільм вони дивилися?