Розвиток зв’язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку.
В умовах сучасності своєчасне і повноцінне оволодіння школярами рідною мовою має неабияке значення для розвитку дітей.
Розвиток зв’язного мовлення – це одне із найважливіших завдань навчання молодших школярів. Нашим дітям притаманний низький рівень усвідомлення логічної організації тексту, вони не досконало сприймають його структуру. Їхнє усне мовлення відзначається непослідовністю висловлювань, великою кількістю граматичних помилок, що призводить до недосконалості зв’язного писемного і усного мовлення. Вони часто пропускають головні й другорядні члени речення, не усвідомлюють значення вживання прийменників, вдаються до їх пропусків. Рівень словникового запасу у таких дітей обмежений, бідний.
Нам вчителям, потрібно прагнути до того, щоб мова дітей була правильною щоденно, збагачувалася новими словами, виразами.
Роботу потрібно починати з перших днів перебування учнів у школі, надаючи при цьому перевагу доборові навчального матеріалу, враховуючи обсяг словникового запасу школярів.
Завдання удосконалення і розвиток мовлення повинні стати предметом не лише на уроках рідної мови, а й на інших – ознайомлення з навколишнім світом, математики, малювання, праці. З перших днів, слід ставити завдання навчити дитину висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно.
Тому в навчальну ситуацію потрібно спонукати учнів до безпосереднього
висловлювання, заохочувати до складання розповідей, казок. Слід збагачувати мову дітей, використовуючи різні творчі завдання.
Ще з добукварного періоду потрібно починати роботу по формуванню навичок усного переказу. І в усіх випадках головним є навчання школяра зв’язному мовленню.
Роботу над розвитком зв’язного мовлення можна розділити на чотири етапи.
I – словникова робота;
II – навчання дітей будувати складні речення;
III – навчання дітей складати самостійно речення;
IV – творчий. На цьому етапі всі вміння і навички вдосконалюються, учні без вчителя самостійно виконують завдання.
1 клас – складання речення за малюнком, графічні моделі речення;
2 клас – переказ прочитаного тексту;
3 клас – вчаться елементам творчого переказу;
4 клас – стислий переказ, введення нових епізодів.
На своїх заняттях у логопедичній роботі всю систему розвитку зв’язного як усного так і писемного мовлення ділю на сім серій:
1. робота з деформованими текстами;
2. складання текстів за серією малюнків;
3. складання розповіді за малюнком, планом та опорними словами;
4. складання розповіді за планом та опорними словами;
5. розповідь-опис за малюнками та допоміжними словами;
6. складання розповіді за початком та опорними словами;
7. написання переказів за поданим початком та планом.
У навчанні зв’язного мовлення потрібно дотримуватися таких принципів: зв'язок мовлення з мисленням і взаємозв’язок усного і писемного мовлення.
Підготувала Генсецька Г.І.