Причини розладів мовлення
Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату або наявність дефектів в їх будові. Неправильне положення зубів (прикус): прогнатія, про генія та відкритий прикус – язик при цьому просувається між зубами (міжзубна вимова звуків [с], [з], [ц]). Причиною цього є те, що діти довго смокчуть соску, палець. Може бути органічна вада – коротка під’язикова вуздечка, неправильна будова зубів. Щоб попередити ці дефекти потрібно вчасно звертатись до стоматолога, ортодонта.
Зниження слуху. Батькам необхідно оберігати слух дітей від постійних сильних звукових впливів (голосно не включати телевізор, радіо, магнітофон). При захворюванні органів слуху необхідно звертатись до сурдолога.
Надмірне форсування мовленнєвого розвитку. Не можна навантажувати дитину в ранньому віці складним мовленнєвим матеріалом: повторювати незрозумілі слова, слова складної складової структури, складні вірші, читати складні художні твори, вимагати вимовляти звуки, які не доступні для дітей даного віку, артикуляційний апарат яких ще не сформований.
Неправильне мовленнєве спілкування батьків з дитиною (сюсюкання). Мовлення батьків у розмові з дитиною повинно бути правильним, виразним, чітким, точним, ніколи не повторювати за дитиною спотворені звуки. Якщо батьки поспішають у розмові, роздратовані, то і діти говорять так само.
Наслідування у вимові дорослих людей з вадами мовлення.
Двомовність у сім’ї.
Педагогічна занедбаність дитини.
Недорозвиток фонематичного слуху.
Недостатній розумовий розвиток дитини.
Батькам слід оберігати ще не зміцнілий голосовий апарат: не дозволяти дитині голосно розмовляти, кричати, їсти на вулиці фрукти в холодну погоду, привчати її дихати через ніс, попереджувати хронічну нежить.
Знаючи ці причини та шляхи їхнього попередження можна уникнути вад звуковимови. Але якщо в дитини вже є вади звуковимови, то потрібно займатись їхнім виправленням тактовно, привітно, ласкаво, терпляче. Не можна сварити дитину за погану вимову звуків, не можна наказувати. Саме з такими дітьми повинен працювати логопед.