Що таке гортанна вимова звука [Р]
Часто у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку виникають особливі труднощі у вимові літери Р. Ми цю особливість називаємо картавістю.
Картавість – це дефект мови, одна із форм порушення вимови звука Р. Внаслідок такого порушення, мова дитини стає специфічною. Багато людей, що мають цей недолік, соромляться його. Вони уникають публічних виступів, спілкування з оточуючими.
Як проявляється це порушення ?
Діти заміняють звук Р іншими звуками або його пропускають, або він у їхній мові спотворюється. У такому віці таке порушення ще називають віковою або фізіологічною картавістю. Вона пов’язана із недорозвитком органів артикуляційного апарату. Фізіологічні порушення з віком у 5-6 років проходять самостійно, без спеціальної допомоги.
Причини
Проблема може виникнути у зв’язку з неправильним привкусом, травмами язика, патології мовленнєвого апарату. Крім того, можливо, що причина картавості криється у порушенні слуху. Іншими словами, дитина не чує,як необхідно правильно вимовляти потрібний звук. Існує генетична схильність до гаркавості, може передатися спадково. Буває й таке, що дитина наслідує, копіює когось із цим дефектом зі свого оточення і «заражається» сама. Двомовність у сім`ї, відсутність спеціального навчання дитини також є однією з причин. Якщо ж батьки проігнорували поради логопеда, то така вимова у дитини залишається на все життя.
Часто кажуть, що такі діти звук Р не говорять язичком. У більшості з них напружена задня частина язика та всі м’язи гортані. При вимові даного звука дрижить не кінчик язика, як це в нормі, а його спинка або м’яке піднебіння, або піднебінний язичок (увулярний).
Чи можна навчити дитину правильної вимови ?
З таким запитанням неодноразово звертаються батьки дітей, як мають цю ваду. Звичайно. Для цього не потрібно лінуватися, мати бажання і час на заняття. Логопеди пропонують цілий комплекс вправ, які обов’язково потрібно кожен день виконувати. Всі вони спрямовані на зміцнення м’язів кінчика язика та зв'язок ротової порожнини. Отже:
1. 1. Широко відкриваємо ротик, кінчиком язичка погладжуємо тверде піднебіння.
2. 2. Рот у широкій посмішці, кінчик язичка піднятий за верхні зубки, здійснюємо такі рухи язичком, ніби чистимо їх щіточкою.
3. 3. Піднімаємо за верхні зуби кінчик язика і намагаємося промовити звук Ф у верхній позиції так, щоб струмінь повітря проходив по середині язичка Відчувається Ф - Фр.
4. 4. У широкій посмішці ротик, кінчик язичка піднімається за верхні зуби і беззвучно вимовляємо звук Р. У нас виходить ра -, ри -. Багаторазове повторення цих складів дасть потім у словах рак, риба (при легкому напруженні м’язів язичка) чіткий звук Р.
5. 5. Повільно промовляємо склади те -, де -, а язичок за верхніми зубами тримаємо.
6. 6. Об’єднуємо попередні склади і швидко їх повторюємо, утворюється чітке сполучення те-дер-. те-дер-. Чим далі проговорюємо, тим довше тягнемо звук Р.
7. 7. Таким чином, спочатку звичайним способом, а потім, торкаючись кінчиком язика до ясен внутрішньої сторони верхніх зубів, вимовляємо склади, слова, в яких є звук Р.